Л «Кресленики. Загальні положення»
2.2. Лінії кресленика
На креслениках використовують лінії різної товщини й начерку: це робить їх виразнішими й зрозумілими для тих, хто ними користується. Кожна з ліній має своє призначення. Державний стандарт встановлює дев’ять типів ліній креслення. Для технічних креслеників найчастіше використовують сім типів ліній. Розгляньмо їхні особливості та призначення.
Суцільна товста основна лінія використовується для показу видимих контурів предметів. Нею виконують також рамку кресленика, графи основного напису. Товщина лінії може бути в межах від 0,5 до 1,4 мм (залежно від розмірів і складності зображень на кресленику та від його формату). Обрана товщина лінії має бути однаковою для всіх зображень на одному кресленику.
Суцільна тонка лінія використовується для проведення виносних і розмірних ліній. Також нею штрихують перерізи. Товщина суцільної тонкої лінії в 2-3 рази менша за товщину суцільної товстої.
Штрихова лінія потрібна, щоб показати на зображеннях невидимі контури предметів. Вона складається з окремих штрихів (рисочок) приблизно однакової довжини – у межах від 2 до 8 мм. Відстань між штрихами приблизно однакова вздовж усієї лінії та становить 1-2 мм. Товщина штрихів буває у 2-3 рази менша за товщину суцільної товстої основної лінії.
Штрихова лінія на контурах зображення починається та закінчується тільки штрихами.
Штрихпунктирна тонка лінія призначена для вісевих і центрових ліній. Вона складається з довгих тонких штрихів (довжиною від 5 до 30 мм) і точок (коротких штрихів) між ними. Рекомендована довжина штрихів на креслениках – 20 мм. Відстань між довгими штрихами – від 3 до 5 мм. Товщина штрихів у 2-3 рази менша за товщину суцільної товстої лінії.
Штрихпунктирні лінії розпочинаються та закінчуються тільки штрихами. Якщо штрихпунктирна лінія показує вісь, вона має виступати за контур зображення на 3-5 мм.
Центрові лінії проводять так, щоб вони обов'язково перетиналися між собою штрихами. Перетин двох штрихів визначає центр фігури. Центрові лінії виводять за зображення на 3-5 мм. Якщо діаметр кола на кресленику менший ніж 12 мм, центрові лінії зображуються суцільними тонкими.
Штрихпунктирна потовщена лінія призначена для позначення поверхонь деталей, які підлягають термічній обробці, або коли на них слід наносити покриття. Штрихи цієї лінії коротші (від 3 до 8 мм), ніж у штрихпунктирної тонкої. Товщина штрихів штрихпунктирної потовщеної лінії перебуває у межах від 5/2 до 2/3.
Штрихпунктирна з двома точками лінія показує лінії згину на розгортках. Ця лінія відрізняється від штрихпунктирної тонкої трохи більшими проміжками між штрихами – від 4 до 6 мм. Товщина штрихів так само в 2-3 рази менша за товщину суцільної товстої лінії.
Розімкнута лінія призначена для показу місця умовного перерізу предметів. На навчальних креслениках товщину штрихів варто брати в 1,5 рази товщою за суцільну товсту основну лінію, а їхню довжину – приблизно 12 мм. Штрихи розімкнутої лінії не мають перетинати чи перетинатися іншими лініями на кресленику.

Рис. 1. Призначення основних типів ліній креслення (не використано)