Л «Кресленики. Загальні положення»

Кожен кресленик має рамку, яка обмежує місце для побудови зображень та нанесення різних умовних позначень. Поле всередині рамки називають полем креслення. Лінії рамки проводять на відстані 20 мм від лівої межі формату й на відстані 5 мм від верхньої, нижньої та правої меж. Залишена з лівого боку відстань призначена для підшивання креслень.

У правому нижньому куті поля креслення розміщують основний напис. Він являє собою таблицю, яка складається з граф різних розмірів. Для виробничих (робочих) креслеників встановлені стандартні форми основних написів залежно від їхнього призначення (скажімо, складального або будівельного). Сюди вписують відомості про осіб, які виконували кресленик, назву зображеного виробу та деякі інші дані, необхідні для кращого розуміння кресленика.

Кресленики, що виконані на аркушах формату А4, орієнтуються лише вертикально, а основний напис на них – лише уздовж короткої сторони. На креслениках інших форматів основний напис розташовується вздовж довгої та короткої сторін.

Основний напис для оформлення проєктної та робочої документації здійснюється згідно зі стандартом ДСТУ Б А.2.4-4–99 (Рис. 2).

Рис. 2. Основний напис

У графах основного напису вказують: 

1 – позначення документа, зокрема розділу проєкту, основного комплекту робочих креслень. Наприклад, 1234-11-ВК, де 1234 – номер проєкту або шифр об’єкта будівництва; 11 – номер будинку за генеральним планом; ВК – марка комплекту робочих креслень; 

2 – найменування об’єкта будівництва, до складу якого входить будинок (споруда); 

3 – найменування будинку (споруди); 

4 – найменування зображень на аркуші; 

5 – умовне позначення стадії проєктування; 

6 – порядковий номер аркуша (на документах із одного аркуша графу не заповнюють);

7 – загальну кількість аркушів документа (графу заповнюють тільки на першому аркуші); 

8 – найменування організації, яка розробила документ; 

9 – характер виконаної роботи (розробив, перевірив тощо); 

10-12 – прізвища та підписи осіб із графи 9 та дату підписання;