Л «Технологія монтажу санітарно-технічних систем»
1.2. Монтаж вводу та водомірного вузла
Прокладання вводу передбачає посилену антикорозійну ізоляцію. У місцях поворотів труби і підйому до водомірного вузла влаштовують бетонні упори, які запобігають зміщенню розтрубного з’єднання під час гідравлічного удару. Труби прокладають від оглядового колодязя з ухилом 0,002-0,003 (2-3 мм/м) у бік від будівлі. На перетині трубою фундаменту використовують сальник, він має бути на 10 см більше всього діаметра труби. Водомірний вузол встановлюють у доступному для огляду місці на відстані 1,5 м від зовнішньої стінки й на висоті 0,3-1 м від підлоги.
Водомірний вузол встановлюють та надійно закріплюють біля місця вводу водопроводу до будівлі, температура в якому має бути не нижче +5°C. Під водоміром великого діаметра влаштовують бетонну чи цегляну опору. Рух води через водомір має збігатися з напрямком стрілки на його корпусі.
Магістральний трубопровід від водомірного вузла прокладають із ухилом 0,002-0,005 (2-5 мм/м). У технічних підпіллях багатоповерхових житлових будинків водопровід часто прокладають на загальних опорах з іншими комунікаціями.
Магістральні трубопроводи водопроводу зазвичай металеві, їх з'єднують зварюванням. У нижчих точках магістралей встановлюють спускні пристрої (штуцери з вентилями). Повороти трубопроводів зі сталевих труб на водопровідній мережі під час складання на зварюванні здійснюють за допомогою гнутих відводів.
На відгалуженнях від магістралі потрібно встановити запірну арматуру. Якщо внутрішній водопровід будь-якого призначення виконують за кільцевою схемою, і на ньому передбачені секційні засувки, не можна замінювати їх вентилями.