Л «Технологія монтажу санітарно-технічних систем»

Розбірні з'єднання на трубопроводах слід виконувати в арматурі й там, де це необхідно під час складання трубопроводів. Місця з'єднань трубопроводів слід розташовувати на відстані не менше ніж 50 мм від кріплення. Неізольовані трубопроводи систем внутрішнього холодного й гарячого водопостачання не мають прилягати до поверхні будівельних конструкцій. Відстань від поверхні штукатурки або облицьованої поверхні до осі неізольованих трубопроводів за діаметра умовного проходу до 32 мм включно й відкритого прокладання має складати від 35 мм до 55 мм, за діаметрів 40 мм та 50 мм – від 50 мм до 60 мм, а за діаметрів понад 50 мм відстань приймають за робочою документацією.

Сталеві труби. Магістральні й розвідні мережі водопроводу у виробничих та допоміжних будинках прокладають по фермах, колонах, стінах або під перекриттями, на технічних поверхах. Прокладати водопровід можна в загальних каналах з іншими трубопроводами, якщо це передбачає проєкт, за винятком трубопроводів, що транспортують горючі й отруйні гази та рідини.

У житлових і громадських будівлях магістральні й розвідні мережі водопроводу прокладають по стінах або під стелею підвалів, у технічних підпіллях, а за відсутності таких – у підпільних каналах разом із трубопроводами опалення. Стояки водопроводу можна прокладати як відкрито по стінах перегородок приміщень, так і приховано у борознах чи спеціальних шахтах.

Засоби кріплення трубопроводів не слід розташовувати в місцях з'єднання трубопроводів. Відстані між засобами кріплення трубопроводів на горизонтальних ділянках необхідно приймати відповідно з розмірами, які вказані в Таблиці 1, якщо немає інших вказівок у робочій документації. Засоби кріплення стояків у житлових і громадських будинках, будівлях на висоті понад 3 м установлюють на половині висоти поверху. Засоби кріплення стояків у виробничих будівлях, спорудах слід установлювати через 3 м.

Таблиця 1. Відстань між опорами для горизонтальних сталевих трубопроводів

 У житлових будинках стояки холодного й гарячого водопостачання та каналізації зазвичай прокладають поруч, відкрито або в шахтах. Варіанти монтажних положень усіх трьох комунікацій наведені в Таблиці 2.

Таблиця 2. Монтажні положення водопровідних і каналізаційних стояків

№	Схема	Назва
1		Один водопровідний стояк
2		Два водопровідні стояки
3		Каналізаційний стояк Ø50 і водопровідний стояк
4		Каналізаційний стояк Ø100 і водопровідний стояк
5		Каналізаційний стояк Ø50 і два водопровідні стояки
6		Каналізаційний стояк Ø100 і два водопровідні стояки

Мідні труби. Виконувати нарізання різьби на мідних трубах заборонено. Мідні труби з’єднують зварюванням, капілярним паянням або механічним пресуванням. Такі  з’єднання є нероз’ємними. 

Для роз’ємного з'єднання труб між собою або з арматурою чи обладнанням слід застосовувати затискні або роз’ємні фітинги, не різьбову складову частину, яку з'єднують безпосередньо із трубою одним із вищезазначених способів. Вибір способу з’єднання визначають за призначенням системи. Вимоги щодо вибору способу з'єднання наведені в Таблиці 3.

Таблиця 3. Способи з’єднання мідних труб у залежності від призначення системи

Не можна кріпити мідні трубопроводи до інших трубопроводів, вони також не можуть бути опорами для кріплення інших трубопроводів. Кріпити мідні трубопроводи слід спеціальними елементами кріплення до будівельних конструкцій: стін, колон, перекриттів. Трубопроводи діаметром понад 22 мм слід кріпити виключно на кронштейни (до вертикальних площин) або підвіси (до горизонтальних площин).  Щоб знизити шум, у металевих елементах кріплення в місці контакту з трубою мають бути прокладки з гуми, що не містять хлору. Відстань у світлі між будівельною конструкцією і мідним трубопроводом, що проходить вздовж неї, має бути не менше 20 мм. Мідні трубопроводи гарячого водопостачання й опалення слід прокладати не менше ніж на 50 мм вище трубопроводів систем холодного водопостачання й охолодження. Розподільні колектори й запірно-регулювальну арматуру слід закріплювати за допомогою самостійних нерухомих кріплень.

Нерухоме кріплення не можна (заборонено) розташовувати безпосередньо на фітингу. Рухомі (нефіксовані) кріплення слід розташовувати відносно відгалужень і трійників так, щоб вони не стали нерухомими (фіксованими) внаслідок температурного подовження трубопроводу. Відстань від краю кріплення до фітинга має бути не менше 50 мм.

Висоту встановлення водорозбірної арматури (відстань від горизонтальної восі арматури до санітарних приладів) слід приймати: 

водорозбірних кранів і змішувачів від бортів раковин – на 250 мм, а від бортів мийок – на 200 мм;

туалетних кранів і змішувачів від бортів умивальників – на 200 мм.

Висота встановлення кранів від рівня чистої підлоги:

• водорозбірних кранів у лазнях, змивних кранів унітазів, змішувальних водорозбірних кранів інвентарних мийок у громадських і лікувальних установах, змішувачів для ванн – 800 мм;
  
• змішувальної арматури для відуарів із косим випуском – 800 мм, із прямим випуском – 1000 мм;
  
• змішувальної арматури мийок для клейонок у лікувальних установах, змішувальної арматури для ванн і умивальників, змішувальної арматури ліктьової для хірургічних умивальників – 1100 мм;
  
• кранів для миття підлог у туалетних кімнатах громадських будівель – 600 мм;  змішувальної водорозбірної арматури для душів – 1200 мм. 
  

Душові сітки монтують на висоті 2100 мм – 2250 мм від низу сітки до рівня чистої підлоги. Відхилення від розмірів, вказаних у цьому пункті, не мають перевищувати 20 мм.