Агротехнічні вимоги

Агротехнічні вимоги

1. Дотримання  оптимальних  для  природно-кліматичної зони  строків  і  глибини  обробітку: культиваторами-плоскорізами - 8…12 см, плоскорізами-глибокорозпушувачами - 25…27 см.

2. Однорідність  розпушування  по  глибині:  для  культиваторів-плоскорізів допускається відхилення середньої глибини від заданої ±2 см; для глибокорозпушувачів – ±4…5 см.

3. Дотримання  агротехнічних  вимог  до  кришіння  ґрунту.  При оптимальній  вологості  ґрунту  (60…70%  максимальної  вологоємкості) основну масу  ґрунту  після  обробітку повинні складати агрегати розміром 3…5 см при мілкому розпушенні і 3…10 см при глибокому.

4. Кількість пошкодженої стерні не повинна перевищувати 10…15%  при мілкому і 15…20% при глибокому обробітку.

5. Поверхня  ґрунту  після  обробітку  повинна  бути  рівною. Допускається  утворення  боріздок  шириною  не  більше  20 см  в  місцях проходу  стійок  агрегату,  а  в  стику  проходів  і  в  стиках  лап  агрегату  – утворення валків висотою не більше 5 см.

6. Підрізання коренів і кореневищ бур’янів повинно бути повним.

7. Відсутність огріхів.

8. Поворотні  смуги  повинні  бути  розпушені  і  оброблені  на  задану  глибину.

Показники якості плоскорізного обробітку:

- глибина обробітку і його рівномірність;

- ступінь збереження стерні на поверхні ґрунту;

- гребенястість поверхні ґрунту;

- кришіння ґрунту;

- дотримання стикових перекриттів у суміжних проходах агрегата;

- прямолінійність обробітку.

Глибина  обробітку  і  його  рівномірність.  Для  визначення  цього показника  використовують  металевий стержень з поділками або металеву лінійку.  Заміри  глибини  обробітку  проводять  в  25…30  місцях  на  площі,яка  дорівнює  змінній  нормі  роботи  механізатора.  Для  цього  на  всій ширині захвату агрегата з інтервалом 0,5 м стержень  занурюють до упору його нижнім кінцем в необроблений ґрунт.  Підрахунок глибини ведуть від верхньої  частини  стержня  в  місці  дотику  поверхні  поля  з  стержнем.

Середню глибину  обробітку  приймають на 20…25% меншою за рахунок величини  спушеності  ґрунту.  Вона  не  повинна  перевищувати  допустимі межі відхилення, вказані в агротехнічних вимогах.

Ступінь збереження стерні на поверхні поля  визначають заміром ширини  борозенок,  залишених  стійками  робочих  органів  і  агрегату.  Для цього  поле  після  обробітку  обходять  по  діагоналях  і  в  декількох  місцях перпендикулярно  напрямку  руху  агрегату,  по  всій  ширині  захвату плоскорізів,  за  допомогою  лінійки  заміряють  ширину  борозенок. Установлену  сумарну  ширину  слідів  стійок  плоскоріза  виражають  в процентах від сумарної ширини, на якій проводились заміри.

Ступінь  збереження  стерні  можна  оцінювати  за  п’ятибальною шкалою (табл..2.6).

 Таблиця 2.6 – Оцінка ступеня збереження  стерні 

Збереження стерні, %

Бал, оцінка

При мілкому обробітку

При глибокому обробітку

>90

>80

 

5 - відмінно

90…85,1

80…75,1

4 - добре

85…80,1

75…70,1

3 - посередньо

80…75

70…65

2 - погано

<75

<65

1 – дуже погано

 

Дотримання стикових міжрядь.  Агротехнічно правильно виконані стикові  перекриття  повинні  мати  ширину  в  суміжних  проходах  агрегату 10 см.

Визначають ширину стикового міжряддя в 15…20 місцях на площі, яка  дорівнює  змінному  завданню  механізатора.  При  цьому  заміряють відстань  між центрами  борозен  до крайніх  стійок  плоскоріза  в  суміжних проходах агрегату.

З отриманих результатів вираховують середню ширину стикового  міжряддя. Якість  виконання  стикових  перекриттів  оцінюють  за  п’ятибальною шкалою ( табл..2.7).

Таблиця 2.7 – Оцінка якості виконання стикових перекриттів 

Стикове перекриття, см

Бал, оцінка

5…10

5 - відмінно

10,1…15,0

4 - добре

15,1…20,0

3 - посередньо

20,1…25,0

2 - погано

>25

1 – дуже погано

Між суміжними проходами агрегату в стиковому міжрядді виявлено необроблений ґрунт

0 балів

 

Глибина оранки залежить від ґрунтово-кліматичних умов, біологічних особливостей вирощування  культур,  забур’яненості ґрунту, тощо. 

Оранку  на  глибину:

 -   до  20 см  називають мілкою; 

-   на  20…22  – середньою; 

-  на  25…30  –  глибокою; 

-  понад  40 см  –  плантажною. 

Глибока оранка (рис. 2.20) поліпшує фізичні властивості ґрунту:  пористість, водопроникність, аерацію тощо. 

Під  її  впливом краще  вбирається  волога  опадів,  поліпшується  використання  поживних речовин  не  лише  з  ґрунту,  а  й  з  добрив,  ефективніше  здійснюється боротьба  з  бур’янами,  шкідниками  і  збудниками  хвороб,  зменшується надходження  в  рослини  продуктів  радіоактивного  розкладу,  зокрема стронцію-90.

Проте,  не  на  всіх  ґрунтах  можна  відразу  орати  на  глибину,  яка  б відповідала біологічним особливостям  вирощуваної культури.

Це стосується  тих  ґрунтів,  глибші  шари  яких  мають  незадовільні  фізичні властивості:  кислу  або  лужну  реакцію,  шкідливі  для  рослин  сполуки, містять  мало  поживних  речовин  (дерново-підзолисті,  солонці, солонцюваті  ґрунти).

Для  створення  глибокого  орного  шару  на  цих ґрунтах застосовують такі способи:

1.  Поступове збільшення глибини оранки звичайними плугами  з вивертанням  глибоких  шарів  з  одночасним  внесенням  органічних  і мінеральних добрив, а при потребі й вапна або гіпсу.

 

Рисунок 2.20 – Глибока  оранка 3-х ярусним плугом

 2. Оранка  плугами  з  ґрунтопоглиблювачами,  які  розпушують ґрунт  не  вивертаючи  на  поверхню  глибших  шарів.  Для  такої  оранки використовують також плуги з вирізаними полицями.

3. Глибоке  розпушування  без  вивертання  глибших  шарів плугами  без  полиць  і  передплужників,  глибокорозпушувачами-плоскорізами, чизельними плугами і культиваторами.

Головні  заходи  з  окультурювання  ґрунтів  при  створенні глибокого  орного  шару  −  високі  норми  меліорантів,  органічних  та мінеральних добрив, сівба у сівозміні бобових культур і сидератів - це доцільніше робити в парових полях або під час ранньої зяблевої оранки. Глибоку  оранку  слід  проводити  два-три  рази  за  ротацію сівозміни,  насамперед  під  цукрові  буряки,  картоплю,  кукурудзу  та  при переорюванні багаторічних трав.

Щоб  запобігти  утворенню  плужної  підошви,  в  сівозміні впроваджують різноглибинну оранку з урахуванням вимог вирощуваних культур. На  ґрунтах  з  глибоким  гумусовим  шаром  оптимальна  глибина оранки під  цукрові буряки  становить 28…32 см, під картоплю, кукурудзу, соняшник − 25…27 см, під зернові − 20…22 см.

Застосовують два основних способи оранки: гладку і загінну.

Гладка  оранка  - після  неї  на  полі  немає  ні  роз’ємних  борозен,  ні звальних  гребенів. Для  цього  використовують  оборотні плуги (рис.2.21).

 

Рисунок 2.21 – Оранка, виконана оборотним плугом