Тема 10. Передпосівний обробіток грунту.

Система передпосівного обробітку ґрунту вирішує такі завдання:

-    забезпечення оптимальної будови орного шару для найкращого поєднання водного,  повітряного,  теплового  і  поживного  режимів  ґрунту;

-    знищення бур’янів;

-    захист  ґрунту  від  ерозії;

-    загортання  добрив,  пестицидів;

-    створення умов для якісної сівби, догляду за посівами і збирання врожаю.

Передпосівний обробіток забезпечує розпушування верхнього шару і створення твердого вирівняного і вологого посівного ложа.

Ранньовесняне  розпушування  ґрунту  (закриття  вологи)  виконують під  кутом  45°  або  поперек  зяблевого  обробітку  вибірково,  в  міру доспівання  ґрунту  на  окремих  ділянках.  Для  цього  використовують широкозахватні агрегати з гусеничними тракторами.

Вибір знарядь для першого розпушування залежить від типу, стану поверхні,  щільності  й  вологості  ґрунту:  на  дуже  ущільнених  ґрунтах  в першому  ряду  тракторного  агрегату  встановлюють  важкі  борони,  а  в другому − шлейфи;  на  структурних  і  легких  ґрунтах в  першому  ряду  розміщують шлейфи,  а  в  другому  −  борони.

На важких, перезволожених ґрунтах Полісся для першого весняного обробітку  застосовують  дискові  борони  або  лемішні  лущильники  без полиць в агрегаті з зубовими боронами.

У  районах  достатнього  зволоження  Лісостепу  на  сильно запливаючих  і  ущільнених  ґрунтах  перед  шлейфуванням  ґрунт розпушують  культиваторами  на  глибину  до  12 см  з  одночасним боронуванням. За посушливих умов і надмірно пухкого  ґрунту  слідом за шлейфуванням  поле  коткують  кільчасто-шпоровими або кільчасто-зубчастими котками в агрегаті з райборінками. За  плоскорізного  обробітку  в  Степу  весною  для  закриття  вологи ґрунт обробляють голчастими боронами БИГ-ЗА.

Для  більшості  культур  її виконують  на глибину загортання насіння, щоб воно під час сівби лягало на щільне вологе ложе і закривалося пухким шаром ґрунту.

Найкращим  знаряддям  для  передпосівної  культивації  є культиватор для суцільного обробітку із стрілчастими лапами. На  важких  і  зволожених  ґрунтах, де потрібна глибша культивація, для  передпосівного обробітку ефективніші культиватори з розпушувальними лапами.

Під  ранні  ярі  зернові  й  зернобобові  культури  культивацію виконують один раз на глибину загортання насіння (5…6 і 7…8 см).

Для вирівнювання поверхні ріллі й ущільнення дуже розпушеного ґрунту  його  коткують  і  боронують  райборінками,  що  дає  можливість здійснити  високоякісну  сівбу дрібнонасінних  культур  (багаторічні  трави, льон та ін.).

Під  картоплю виконують глибокий  обробіток  (12…14  і  16…18 см), особливо  на  важких  ґрунтах.  Для  цього  застосовують  лемішні лущильники  без  полиць,  культиватори-плоскорізи,  чизель-культиватори, фрезерні  культиватори,  а  в  окремих  випадках,  коли  навесні  вносять органіку,  зяб  переорюють  на  глибину  14…16 см  з  одночасним боронуванням.

Під пізні ярі культури (кукурудзу, гречку, просо, сою та інші) ґрунт культивують  і  боронують  два-три  рази  −  перший  на  10…12 см,  потім поступово  зменшують  глибину.  За  посушливих  умов  після  першої глибокої культивації поле коткують кільчасто-шпоровими котками.

Передпосівний  обробіток  виконують  на  стадії  фізичної  спілості ґрунту  й  у  найбільш  стислі  строки  не  допускаючи  розриву  між передпосівною  культивацією  та  сівбою,  оскільки  це  призводить  до значних втрат ґрунтової вологи.

Система післяпосівного обробітку ґрунту вирішує такі завдання:

-     підтримання оптимальної будови орного шару ґрунту, за якої забезпечуються добрий  контакт  насіння  з  ґрунтом  і  створюються сприятливі  умови  для  його  проростання  і  сходів;

-     зменшення непродуктивних  витрат  вологи;

-     знищення  ґрунтової  кірки  й  бур’янів;

-     формування густоти рослин;

-      загортання в ґрунт добрив і пестицидів.

Відразу після сівби для поліпшення контакту насіння з ґрунтом і прискорення  появи сходів  ґрунт  коткують  кільчасто-шпоровими котками  або котками з гладенького поверхнею з наступним боронуванням  посівними  боронами.  За  підвищеної  вологості посівного шару,  особливо  на  важких  ґрунтах, коткування  може  завдавати  шкоди, оскільки після нього утворюється ґрунтова кірка.

Досходове  боронування зернових  і  зернобобових культур виконують  через  4…5  днів  після  сівби  або  ґрунтову  кірку  руйнують ротаційними мотиками та іншими знаряддями.

Посіви цукрових буряків, кукурудзи, соняшнику, картоплі та інших культур  боронують  і  після  появи  сходів.  Для  цього  використовують  ті самі агрегати, що й для досходового боронування. Просапні культури при відсутності високоефективних гербіцидів для  боротьби  з  бур’янами  потребують  систематичного  обробітку міжрядь  культиваторами. У  посушливих  районах  перший  обробіток міжрядь виконують  на глибину 10…12 см, другий  −  на 8…10 і третій  −  на 6…8 см. В  районах  достатнього  зволоження  ця  послідовність необов’язкова, оскільки тут менша небезпека висушування ґрунту.