1. Цукрові буряки

Буряки – рослина своєрідна і певно мірою досить унікальна. Жодна з сільськогосподарських культур у помірному поясі нашої планети не здатна зрівнятися за показниками біологічної продуктивності з цукровим буряком. За даними науковців, за оптимальних умов вирощування цукровий буряк здатен синтезувати до 28 т/га сухої речовини. Якщо перевести цей показник у більш традиційні величини, то це становитиме близько 95…100 т/га коренеплодів і 30…35 т/га гички.

В Україні цукрові буряки вирощують на площі приблизно 740…750 тис. га і є необхідне наукове забезпечення і відповідні механізовані технології, за допомогою яких можна досягти урожайності коренеплодів на рівні 45…50 т/га, цукристості 17,0…18,5%, виході цукру – до 10 тон з гектара.

Цукрові буряки – культура інтенсивного землеробства. Для формування кожних 10 т коренеплодів і відповідної кількості гички буряки має отримати з ґрунту 50…60 кг азоту, 22…25 кг фосфору, 60…70 кг калію, 12…13 кг магнію, 9…10 кг натрію. Для внесення гранульованих мінеральних добрив використовують машини МВУ‐16, МВУ‐8, МВУ‐5, МВД‐900 та інші.

У кислі ґрунти вносять дефекат, вапнякове або доломітове борошно. Цукрові буряки добре реагує на безпосереднє внесення та післядію твердих органічних добрив. Особливо це відчутно на ґрунтах з незадовільними фізичними властивостями. Безпосередньо під цукровий буряк або під попередник вносять по 40…50 т/ra твердих органічних добрив розкидачами РУН‐Ф‐15М, ПРТ‐16М, ПРТ‐10, МТО‐6, РПО‐6 та іншими.

З метою одержання високих урожаїв цукрових буряків доцільно застосувати напівпаровий спосіб основного обробітку ґрунту.

Він передбачає дискове лущення стерні в два сліди, глибоку (28…32 см) оранку в першій половині серпня ярусними плугами ПНЯ‐6‐42, ПНЯ‐4‐40, ПЯ‐3‐35,(рис.3.33) і поверхневий обробіток поля зубовими боронами та культиваторами у міру ущільнення ґрунту й появи сходів бурʹянів, безполицеве розпушування пізно восени на глибину 16…20 см впоперек оранки.



Рисунок 3.33 – Ярусні плуги

 

Ранньовесняні роботи починають з розпушення ґрунту широкозахватними агрегатами на базі гусеничних тракторів, зчіпок, важких зубових борін 3БЗТС‐1,0 (перший ряд) і легких борін 3ОР‐0,7 або 3БП‐0,6А (другий ряд). Поверхню ґрунту вирівнюють агрегатом із шлейф‐борін ШБ‐2,5А і легких борін. Добру якість роботи забезпечують вирівнювачі ґрунту ВП‐8Б і ВПН‐5,6А в агрегаті з гусеничними тракторами.

Передпосівний обробіток ґрунту виконують в єдиному технологічному процесі з сівбою. Достатню якість на передпосівному обробітку можуть забезпечити просапні культиватори УСМК‐5,4Б та широкозахватні беззчіпкові культиватори КШУ‐18 і КШУ‐12, обладнані вирівнювальними пристроями або комбіновані агрегати типу «Європак».

Найбільш поширені у сучасному виробництві сорти та гібриди: Білоцерківський однонасінний 45, Ялтушківський однонасінний 30, Веселоподолянський однонасінний 29, Київський ЧС 62, Словʹянський 96, Ювілейний, а також КВС (Німеччина).

Бурякосіючі сільськогосподарські підприємства одержують насіння в посівних одиницях (100 тис. насінин), оброблене захисностимулюючими речовинами.

Для сівби і догляду за посівами буряку використовують комплекси 12‐рядних (ССТ‐12Б, ССТ‐12В, СТВ‐12, УПС‐12, СУ‐12, УСМК‐5,4Б, УСМК‐5,4В) і 18‐рядних машин (ССТ‐18Б, КОЗР‐8,1‐01, КУН-8,1),  ,(рис.3.34). Використовують також сівалки іноземного виробництва, зокрема Джон Дір 1760, а також культиватори Джон Дір 886. 3 метою зменшення витрати гербіцидів і поліпшення екології їх вносять стрічковим способом одночасно з сівбою цукрових буряків або культивацією міжрядь.

 

Рисунок 3.34 – Культиватори для міжрядного обробітку буряків

 

Для виконання таких технологічних операцій спеціальних машин в Україні не виготовляють. Тому на практиці створюють агрегат, у якому поєднують з трактором сівалку або просапний культиватор та підживлювач‐обприскувач типу ПОМ‐630.

Якщо насіння має лабораторну схожість не менше 90%, сіють 12…15 шт. на 1 м рядка. У цьому випадку одержують 8…10 сходів і застосовують механізоване формування густоти рослин. За високої культури землеробства сіють на кінцеву густоту (8…10 насінин на 1 м рядка).

На чорноземах, в умовах достатнього зволоження насіння цукрових буряків загортають на глибину 2…3 см. На ґрунтах з кращою структурою, в умовах недостатнього зволоження або у посушливу погоду насіння глибину загортання збільшують до 4…5 см.

Величина густоти насаджень буряків на момент збирання для зони достатнього зволоження має становити 110…115 тис/га, нестійкого – 100…110 тис./га і недостатнього – 95…100 тис./га.

За механізованої технології виробництва цукрового буряку застосовують зазвичай два способи формування густоти рослин: сівба на кінцеву густоту і формування механічними способами.

Залежно від прийнятої технології вирощування цукрових буряків передбачається застосування таких гербіцидів: Раундап – 4 л/га, через 12…14 днів після лущення стерні.

Знищує всі види бурʹянів; Пірамін турбо – 2,5 л/га + Франтьєр – 1, 5 л/га, під передпосівну культивацію. Знищують відповідно двохдольні однорічні і однорічні злакові бурʹяни; Матрекс – 2,5 л/га + Пірамін турбо – 2 л/га, у міру появи 4…6 пар листків буряків. Знищують широкий спектр двохдольних однорічних бурʹянів.

Перше розпушування ґрунту в міжряддях і захисних зонах рядків (шарування) з використанням захисних дисків, односторонніх плоскорізальних лап і ротаційних батарей; формування густоти посівів механічними (УСМП‐5,4) і автоматичними (ПСА‐2,7, ПСА‐5,4) проріджувачами або просапними культиваторами (УСМК‐5,4Б); підживлення рослин (у зоні достатнього зволоження) рідкими мінеральними добривами (УСМК5,4+ПОМ‐630‐1) і сухими (УСМК‐5ДБ); міжрядні обробітки посівів культиваторами, обладнаними спеціальними підгортачами для присипання бурʹянів ґрунтом у захисних зонах і рядках; хімічний захист рослин підживлювачами обпри скувачами типу ПОМ‐630‐1 тощо.

За рекомендаціями науковців на період збирання густота насаджень цукрових буряків має становити: у районах достатнього зволоження 115…120 тис./га, нестійкого 110…115, а в районах недостатнього зволоження 100…105 тис./га рівномірно розміщених рослин.

Цукрові буряки збирають здебільшого потоковим і потоковоперевалочним способом без ручного доочищення коренеплодів.

Збирати цукрові буряки можна сучасними комплексами машин за такими технологічними схемами:

-     гичка збирається у транспортні засобі, коренеплоди у бункер коренезбиральної машини з наступним навантаженням у транспортні засоби чи на краю поля або з подаванням коренеплодів у транспорт, що рухається поруч;

-     гичка розкидається на полі, а коренеплоди викопуються комбайном і подаються в транспортні засоби;

-     гичка збирається у транспортні засоби або розкидається на полі, коренеплоди викопуються машиною і укладаються у валок з наступним підбиранням їх, доочищенням і подачею в транспортні засоби.

Самохідні бурякозбиральні комбайни виробляють фірми: Franz Kleine, Holmer, Stoll, ROPA (Німеччина), Matrot, Moreau (Франція), TIM (Данія), AGRIFAC, RIECAM, VREDO (Нідерланди), P.Barigelli&C, Italo svizzera (Iталія) та інші.  

 В Україні найвідоміші такі самохідні бурякозбиральні комбайни: SF-10 фірми Franz Kleine (Німеччина), М-41МН фірми Matrot (Франція), GR-4000, LECTRA-4005 фірми Moreau (Франція), R26.45K та R26.50K фірми ROPA (Німеччина), KRВS фірми Holmer (Німеччина), SR-1800 i SR-2500 фірми TIM (Данія), (рис. 3.35). Зарубіжні бурякозбиральні комбайни дорогі, їх використання ефективне в господарствах з високою урожайністю (понад 50 т/га) та великою площею посіву (сезонний наробіток на комбайн має бути 600–800 га).

    

 

Рисунок 3.35 – Самохідні бурякозбиральні комбайни

Україні, яка вирощує цукрові буряки на площі 800 тисяч гектарів, доцільно виробляти власний самохідний бурякозбиральний комбайн, який би відповідав таким вимогам.

 Бурякозбиральні комбайни призначено для збирання гички чи розкидання її по полю та збирання коренеплодів цукрового буряку із одночасним навантаженням у транспортний засіб або для нагромадження їх у бункері з дальшим перевантаженням у транспортний засіб.

Бурякозбиральні комбайни обов’язково оснащують автоматичною системою керування напрямком руху машини міжряддями, системою автоматичного контролю за технологічним процесом робочих органів, обліком часу роботи, зібраної площі та за іншою інформацією із її збереженням і можливістю перенесення в комп’ютерну мережу.

Найбільшого сучасного поширення набули 2- та 3-рядні причіпні бурякозбиральні комбайни фірм Franz Kleine, Stoll (Німеччина) та ТІМ (Данія). Це 2-рядні KR2 (Franz Kleine), V202 (Stoll), RATIONAL (Becker), MIISA/TE120 (АІМ) та 3-рядкові V300 (Stoll), ROTIONAL (Becker), MIIІSA/TE120 (ТІМ).

Україна на КВП "ДКЗ" (Дніпропетровськ) серійно виробляє бурякозбиральний комбайн КСП-2. Причіпні бурякозбиральні комбайни в 60-ті роки виробляли у колишньому СРСР. Це СКД-2 та КСТ-3. У колишній Чехословаччині — ЗVСХ (“АГРОСТРОЙ”, ЙІЧИН), у ФРН — Automatic 3001/5002/5003/5500 (Franz Kleine), в Данії — KRB/S2RE, KRB/S301RE (ТІМ).

Машини для збирання цукрових буряків. В Україні серійно виробляють дві марки причіпних гичкозбиральних машин. Це МБП-6 виробництва КВП "ДКЗ", БМ-6Б виробництва ВАТ "ТеКЗ" та машина МБК-2,7 виробництва КВП "ДКЗ" для збирання гички з кормових коренеплодів. Ці машини призначено для збирання гички на кормові цілі. Тепер вони недостатньо продуктивні, матеріаломісткі, енергоємні, складні та мають недостатній рівень надійності.

Трифазне збирання здійснюють три окремі машини: гичкозбиральна, копач-валкоукладач та підбирач-навантажувач. Це все здійснюється за валковою технологією. Для збирання гички за трифазного збирання використовують серійні машини — МБП-6 та БМ-6Б.

Для викопування коренеплодів і укладання їх у валки використовують копачі-валкоутворювачі КВЦБ-1,2 виробництва ВАТ "Борекс", АЗК-6-02 виробництва ВАТ "Уманьферммаш" та аналогічні за призначенням машини іноземного виробництва, які повинні забезпечувати виконання технологічного процесу з такими техніко-експлуатаційними вимогами.

Копачі-валкоукладачі призначено для викопування коренеплодів, із яких попередньо зрізано гичку, для очищення та укладання їх на полі з дальшим навантаженням у транспортні засоби.

Для підбирання коренеплодів цукрового буряку із валків, їх доочищення та навантаження в транспортні засоби використовують підбирачі-навантажувачі ПНБВ-1,6 виробництва ВАТ "Борекс", АЗК-6-03 виробництва ВАТ "Уманьферммаш" та аналогічні за призначенням машини іноземного виробництва, які повинні забезпечувати виконання технологічного процесу з такими показниками якості.

Якість коренів цукрового буряку, які здаються на приймальний пункт, має відповідати таким вимогам: наявність домішок рослинних решток – не більше 3%, механічних пошкоджень – не більше 10%, вміст привʹялених коренів – не більше 5%. Підморожені, але не почорнілі корені цукрові заводи приймають як некондиційні зі скидкою 20%.

За раціональної організації виробництва, достатнього ресурсного забезпечення і комплексного впровадження механізованих технологій вирощування, якісної переробки отриманої сировини на модернізованих цукрових заводах нашої держави можна щороку отримувати достатньо цукру та інших продуктів переробки коренеплодів.