ЛПР №3. Вивчення будови котків, борін, зчіпок та комбінованих агрегатів

Коткування. До посівне коткування проводять для вирівнювання поверхні, ущільнення незлежалого ґрунту, у зв’язку з пізнім глибоким обробітком і створення однорідного за щільністю шару ґрунту на глибині загортання насіння. Вирівняна поверхня поля після коткування дає змогу збільшити швидкість руху агрегатів на наступних технологічних операціях, поліпшує якість їх виконання.

Агротехнічні вимоги до коткування полягають у рівномірному ущільненні ґрунту на потрібну глибину і створенні на поверхні поля розпушеного мульчованого шару; на ґрунтах нормальної вологості розміри грудок не мають перевищувати 5 см; не можна надмірно ущільнювати перезволожені ґрунти і розпилювати грудки не пересохлих ґрунтах.

Агрегати. Коток кільчасто-шпоровий 3ККШ-6А агрегатують з тракторами Т-40АМ, МТЗ, а за допомогою зчіпок – з тракторами типу ДТ-75М, Т-150.

Котки кільчасто-зубчасті ККН-2,8, – з трактором Т-25А, а 2ККН-2,8 і 3ККН-2,8 – з тракторами типу МТЗ і Т-70С зі зчіпками С-11У та С-18У.

Коток гладенький водоналивний 3КВГ-1,4 з тракторами типу Т-25А, Т-40АМ, а за допомогою зчіпок – з тракторами типу МТЗ, ДТ-75М, Т-150 і ін.

Підготовка агрегату до роботи полягає у правильному приєднанні машин до зчіпки і забезпеченні належного питомого тиску котків на ґрунт довантаженням землі в ящики чи води в котки. У водоналивних котків регулюють притискання лез чистиків так, щоб вони прилягали до поверхні циліндра на всій довжині.

Основний спосіб руху – човниковий. Для кращого вирівнювання поверхні поля агрегат має рухатись упоперек напряму борозен і низин. Якість коткування оцінюють оглядом ділянки вздовж діагоналі.

Основне завдання весняного боронування – створення рівномірного пухкого шару на поверхні ґрунту для зменшення випаровування вологи. При цьому одночасно вирівнюють поле і знищують сходи та паростки бур’янів. Початок і тривалість робіт встановлюють відповідно до агротехнічних строків і стану ґрунту. Важливо провести весняне боронування у строк не більше двох днів. Весняне боронування починають вибірково, у міру підсихання окремих ділянок.

Основні агротехнічні вимоги до боронування: зруйнувати кірку і розпушити верхній шар ґрунту на глибину не менше як 3…4 см; вирівняти поверхню поля і зруйнувати основну масу грудок до розмірів 1…3 см з висотою гребенів і борозен не більш як 3…4 см; уникати огріхів.

Агрегати для боронування. Борони БЗТС-1, БЗСС-1 агрегатується з тракторами Т-40АМ, МТЗ, ЮМЗ, Т-70С, ДТ-75М, Т-150, Т-150К, ХТЗ-17021, ХТЗ-17222, ХТЗ-120 за допомогою різних зчіпок (наприклад МТЗ-80 + СП-16 + 15 борін БЗСС-1; Т-150 + СГ-21 + 21БЗСС-1 і т.п.).

Спосіб руху боронувальних агрегатів вибирають залежно від довжини гонів, конфігурації поля. За довжини гонів більш як 500 м доцільний човниковий спосіб руху агрегату. На полях квадратної чи прямокутної форми агрегати можуть рухатися діагонально-перехресним способом. На малих ділянках з довжиною гонів менше 500 м допускають круговий спосіб руху. Перекриття суміжних проходів не менше 10 см. Після закінчення боронування загінок треба заборонувати поворотні смуги. Якість боронування оцінюють після огляду ділянки вздовж її діагоналі.

Підготовка комбынованих агрегатів до роботи. АКП-2,5 готують до роботи на регулювальному майданчику, підложивши під опорні колеса підкладки, товщина яких меша за задану глибину обробітку на 2…3 см (глибина колії коліс). Горизонтальність рами агрегату встановлюють зміною довжини розкосів і верхньої тяги механізму навіски, а також зміною положення опорних коліс. Леза лемешів на всій довжині мають торкатися поверхні майданчику. Перекіс за шириною захвату більше 0,5 м ліквідують установленням шайб між підп’ятником стійки і вальницею. Під час роботи на розпушуваному ґрунті леза лемешів не мають торкатися майданчика, а на ущільненому ґрунті передня частина лемешів (носок) має бути нижче задніх кінців на 5…10 мм. На раму агрегату встановлюють зубові або дискові секції на глибину, яка дорівнює 0,5…0,6 глибини ходу плоскорізальних лап.

РВК-3,6. Перевіряють комплектність агрегатів, справність всіх вузлів і робочих органів, технічний стан ходової системи. Агрегат установлюють на регулювальний майданчик. При цьому додержуються наступних вимог: передній ряд пружинних зубів встановлюють на брусі так, щоб зуби розміщувалися в міжряддях дисків котка-грудкоподрібнювача; кінці наральників всіх пружинних зубів розміщають на однаковій висоті від поверхні майданчика. Перевіряють шарнірне з’єднання вирівнювальних брусів з рамою агрегату – брус має обертатися в шарнірах вільно, без заїдання, а пружини, за розташування бруса під кутом 90º до поверхні ґрунту, не мають бути натягнутими. Приєднують причеп агрегату до трактора, гідрошланги – до гідросистеми трактора. Агрегат приєднують до поперечного бруса, який розташований на навісці трактора. Працює він тільки за встановлення гідронавіски в положення «Плаваюче». Установлюють глибину ходу робочих органів. Перевіряють роботу механізму піднімання робочих органів агрегату, переводячи його з транспортного положення (пружинні зуби підняті) в робоче і навпаки.