Тема 15. Сівалки. Класифікація, будова, робота, технологічне налагодження.

Овочеві сівалки призначені як для одно-, так і для двострічкової рядкової сівби насіння овочевих культур. На рівній поверхні сівалка утворює міжряддя 45,60, 70, 8+62, 20+90, 50+90, 60+120 см, на гребневій і грядковій поверхнях – 60, 70, 40+100, 32+32+76, 5+27+5+27 і 140см

сучасні технології вирощування овочів передбачають рядкову сівбу культур з низькою польовою схожістю – моркви, петрушки, кропу, столового буряку, редису. Томати, баклажани, перець, кабачки, огірки висівають точним (пунктирним і гніздовим) способом, який дає змогу удвічі зекономити насіння, мінімізувати ручну працю на операціях з догляду за цими культурами.

Прочитайте!

Овочева начіпна сівалка СОН-4,2

Призначення Овочева начіпна сівалка СОН-4,2 призначена для рядкової сівби насіння овочевих культур з одночасним окремим внесенням мінеральних добрив на рівній, гребеневій та грядковій поверхнях.

 Овочева начіпна сівалка СОН-4,2 агрегатується з тракторами тягового класу 1,4. Для забезпечення стійкості агрегату на передню частину трактора встановлюють вантажі масою 270 кг. Робоча швидкість агрегату — не більше 7 км/год. Місткість ящиків для насіння — 132 дм³, для туків — 175 дм³.

Будова Сівалка складається з рами із замком автозчіпки. Опорно-при­відних коліс діаметром 510 мм, насіннєвого і тукового ящиків, механізму передач, висівних апаратів, насінне- і тукопроводів, полозоподібних сошників, дво- або однорядкових сошників, маркерів, ящика для інструменту та підставки.

Робочими органами сівалки (рис. 3.16) є висівні апарати 8 для насіння, висівні апарати 2 для гранульованих добрив, насіннєпро­води 9, тукопроводи 1, сошники 14 для укладення добрив у бороз­ни і сошники із загортачами 13, прикочувальними котками 11 і шлейфом 12 для загортання насіння, ущільнення ґрунту та зарів­нювання рельєфу поля.

Процес роботи Працює сівалка так. Насіння, засипане у насіннєві відділення 5 ящика, і добрива, завантажені у тукові відділення, заповнюють само­пливом коробки висівних апаратів 2 і 8. Під час руху сівалки котуш­ки, обертаючись, захоплюють насіння та добрива і подають їх до лійок насінне- та тукопроводів. По тукопроводах 1 добрива падають на дно борозен, що утворені полозоподібними сошниками 14, а насін­ня по насіннєпроводах 9 – на дно борозен, нарізаних дисковими сош­никами. Полозоподібні сошники укладають добрива на 20-30 мм глибше за насіння. Насіння і добрива загортаються осипаним із сті­нок борозен ґрунтом, а також загортачами. Прикочувальні котки 11, що розміщені за загортачами, ущільнюють ґрунт, утворюючи його контакт з насінням та сприяючи надходженню вологи з нижніх шарів. Шлейфи 12 вирівнюють рельєф поля після проходження сош­ників і котків, а також покривають рядки розпушеним шаром ґрунту.

На сівалці СОН-4,2 встановлені котушкові висівні апарати (рис. 3.17) із штампованою коробкою, груповим випорожненням, клапаном, що регулюється, нижнім висівом. Кожний апарат сівал­ки складається із штампованої насіннєвої коробки 1. Розетки 4, ко­тушки 2, муфти клапана 5, пружини 6 з регулювальним болтом 7.

 Регулювання висівних апаратів сівалки на висів різних овочевих культур

У нижній частині насіннєвої коробки вмонтовано клапан 5, що регулюється, який за допомогою важеля може бути встановлений на різних відстанях від котушки. При висіванні насіння моркви, то­матів, капусти, редьки, огірків відстань від зовнішньої поверхні муфти до клапана встановлюють 7-9 мм, насіння буряків — 18 і квасолі – 23 мм.

  Положення клапанів і випорожнення апаратів від насіння регулюють важелем, що закріплений на валу 8 клапанів.

Висівні апарати перевіряють під час підготовки сівалок до робо­ти. Положення окремих клапанів регулюють, підтискуючи або попускаючи пружину 6 гайкою, що нагвинчена на болт 7. Зазор між окремими клапанами і котушкою не повинен перевищувати 1,5 мм.

Коробки висівних апаратів кріплять болтами до дна насіннєвого відділення сівалки так, щоб верхні вхідні вікна апаратів збіглися з отворами у дні ящика. Насіння, засипане в ящик, заповнює коробки апаратів і простір навколо котушок. Під час роботи сівалки робочі котушки, обертаючись у насіннєвих коробках, здійснюють висівання. Кількість насіння, що висівається, залежить від робочої частини котушки, яка знаходиться всередині коробки апарата.

Для збільшен­ня висівання котушку вставляють у коробки за допомогою важеля регулятора висіву, а для зменшення — висувають з коробки і вихідне вікно апарата перекривають муфтою, що встановлена на валу 3 поряд з котушкою.

 Регулювання висівних апаратів сівалки на рівномірність висіву

 Для того, щоб апарати висівали одну й ту саму кількість насіння, котушки всіх апаратів повинні мати однакову робочу довжи­ну. Її перевіряють за допомогою шаблона та встановленням важеля регулятора на повне закриття або відкриття апарата. Робочі частини котушок окремих апаратів мають бути однакової робочої довжини; відхилення не повинно перевищувати ±1 мм. Робочу довжину котуш­ки окремих апаратів регулюють зміщенням коробки висівного апарата на насіннєвому відділенні ящика. Для цього попередньо попускають болти кріплення коробки апарата до ящика і зсовують коробку так, щоб після її закріплення робоча довжина котушок була однаковою.

       Регулювання туковисівних апаратів сівалки

Для внесення добрив на сівалці СОН-4,2 встановлені котушко­во-штифтові апарати з груповим випорожненням і нерегульованою довжиною робочої частини котушки. Апарат складається із стале­вого корпусу, всередині якого разом з валом обертається відлита штифтова котушка. В нижній частині корпусу на валу закріплений клапан для регулювання апарата та очищення його від туків. Клапани повертають за допомогою важеля, що встановлений на загальному валу. Для висівання добрив з нормальною вологістю клапани встановлюють ­ на відстані 8-10 мм від штифтів котушки, закріплюючи важіль на секторі. Норму висіву добрив регулюють зміною частоти обертання котушки, збільшуючи або зменшуючи розмір отворів у стінці тукового відділення ящика заслінкою, що у потрібному поло­женні фіксується защіпкою.

Сівалка СОН-4,2 має дво- та однорядкові дискові і полозоподібні сошники для загортання мінеральних добрив.

  Дворядковий дисковий сошник (рис. 3.18) складається з дисків 2, загортачів 14, прикочувальних котків 12 і 13, шлейфа 11 та грудковідводу 17. Сошник кріпиться до повідців, шарнірно закріплених на кронштейні під переднім брусом рами сівалки. Диски змонтовані на осях корпусів 3 і 4 на підшипниках, які ковпачком, кільцем, манже­тою та відбивачем захищені від потрапляння пилу. Корпуси сош­ників у нижній частині шарнірно закріплені за допомогою штиря в скобі рамки /, а у верхній частині кронштейни корпусів болтами кріпляться до сектора. Регулювання дворядкового сошника на ширину міжряддя

На секторі є три пари отворів для регулюван­ня відстаней між рядками — 50; 80; 100 мм залежно від схеми сівби.

    Регулювання дворядкового сошника на глибину загортання насіння

На диски сошника встановлені обмежувальні реборди 16, що кріпляться за допомогою пружинних шплінтів. До сівалки дода­ється три комплекти реборд різного діаметра, які дають змогу загортати насіння на глибину 2,3 та 4 см. Для очищення реборд і дисків від налипання ґрунту встановлені регульовані чистики.

Шлейф 11 — це рамка жорсткої конструкції, яку встановлюють шарнірно на кронштейні 7.

Грудковідвід 17, встановлений на рамці попереду дисків, при­значений для запобігання забиванню сошника післяжнивними рештками та грудками ґрунту. За допомогою дворядкового сошни­ка можна здійснювати й однорядкову сівбу, перекриваючи відповідні висівні апарати сівалки заслінками.

     Загортачі 14 являють собою два крила, з’єднаних за допомогою планок та круга.

Тиск загортачів на ґрунт регулюють пружиною 6.

Секція прикочувальних котків складається з двох котків 12 і 13, змонтованих на одній осі на металокерамічних втулках, запресова­них у маточині. Котки кріпляться на осі за допомогою шайб і шплінтів. Уся секція котків встановлена на кронштейні 7, який шарнірно кріпиться до рамки. Для очищення котків від налипання ґрунту встановлені регульовані чистики 10. Тиск котків на ґрунт ре­гулюють пружиною 8 натискної штанги 5 (переставленням шплінта в отворах штанги).

Однорядковий сошник (рис. 3.19) — це дводисковий сошник із змінними ребордами і прикочувальними котками. Він складається з корпусу 1, двох дисків 11 та двох котків 7. Сошник попереду кріпиться до повідців, а позаду підвішується до рами за допомогою підйомно-натискних штанг з пружиною.

Диски сошника змонтовані на осях корпусу так само, як диски дворядкового сошника. Змінні реборди дисків сошника забезпечу­ють загортання насіння на глибину 2,3 та 4 см.

Регулювання чистиків реборд, котків і регулювання тиску котків на ґрунт виконують так само, як і в дворядковому сошнику.

     Для внесення мінеральних добрив у грунт на сівалці СОН-4,2 встановлені полозоподібні сошники зварної конструкції. Такий сошник складається з полоза, стояка і лійки. У верхній частині лійки є кільцевий паз, у якому кріпиться наконечник нижче повідців дискових сошників. Заглиблення полозоподібних сош­ників регулюють пружинами підйомно-натискних штанг.

    Регулювання положення рами по висоті

Зварна рама сівалки спирається на два пневматичні опорно- приводні колеса. Положення рами по висоті відносно поверхні ґрунту під час сівби на рівній, гребеневій та грядковій поверхні можна змінювати, закріплюючи трубу кронштейна за допомогою штиря у верхньому або нижньому отворі. Труба кронштейна входить у тру­бу більшого діаметра, що закріплена на рамі сівалки. Під час сівби на рівній поверхні раму сівалки опускають, а під час сівби на висо­ких гребенях та грядах піднімають.

З ) Регулювання ширини колії сівалки

 Поверненням коліс на 180° навколо осі труби кронштейна змінюють ширину колії сівалки з 4220 на 3560 мм, і навпаки, що дає змогу здійснювати сівбу з шириною захвату 3,6 та 4,2 м.

На рамі встановлені два насіннє-тукові ящики. Кожний ящик має два відділення: переднє — для мінеральних добрив і заднє — для насіння. До передніх стінок ящика прикріплені туковисівні апарати. Па лівому ящику — шість апа­ратів, на правому — п’ять.

До дна кожного заднього ящика прикріплені десять насіннє- висівних апаратів, з’єднаних спірально-стрічковими насіннєпрово­дами з лійками дискових сошників; туковисівні апарати з’єднані гумовими гофрованими тукопроводами з лійками полозоподібних сошників.

Передавальний механізм. Від обох опорно-привідних коліс сівалки здійснюється привід на туковисівні апарати та через ме­ханізм передач — на насіннєвисівні апарати. До маточини колеса (рис. 3.20) кріпиться ведуча зірочка z – 8, яка за допомогою привід­ного ланцюга через зірочку z = 18 передає крутний момент на вхід­ний вал 8 механізму передач 2, що складається з литих боковин, які з’єднані триступінчасто одна з одною. У боковинах на підшипниках вмонтовано два вали – вхідний та вихідний. На вхідному валу вста­новлений блок з двох зірочок А, що передають крутний момент за допомогою ланцюга на блок з двох зірочок Б, розміщених на вихідному валу.

З вихідного вала крутний момент через зірочку В, що розміщена на валу за межами боковий, та зірочку Г пере­дається на вал 5 насіннєвисівних апаратів і через три шестерні — на вал ворушило 4. Блоки, що розміще­ні на вхідному та вихідному валах всередині боковий, мо­жуть переміщуватись вздовж валів.

На вхідному валу 8 за ме­жами боковий встановлено дві зірочки Д, на які пере­дається крутний момент від опорно-привідного колеса. Від зірочки Д крутний мо­мент за допомогою ланцюга передається на зірочку Е вала шнеків та на вал тукових апа­ратів. Механізм передач сівалки забезпечує шість передаточних відношень від опорно-привідного колеса на вал насіннєвисівних апаратів у межах 0,069-0.6 та чотири передаточних відношення на вал туко­висівних апаратів у межах 0,167-0,405 Для зміни пере­даточного відношення попускають ланцюг механізму передач і переміщують блоки на вхідному і вихідному валах та ланцюг з роликом. Після встановлення ланцюга на відповідні зірочки, ручку натяжного пристрою переводять у вихідне положення.

При потребі роблять заміну зірочок В на вихідному валу механізму передач та зірочок Г на валу насіннєвисівних апаратів.

Маркери. Сівалка обладнана правим та лівим розсувними (теле­скопічними) маркерами дискового типу. Під час роботи на рівній поверхні прямолінійне водіння агрегату по полю здійснюється по борознах, утворених маркером. Маркер опускається на грунт з не­засіяного боку поля і під час роботи утворює неглибоку борозенку. При сівбі сівалкою у зворотному напрямку тракторист веде трактор колесом по борозні, що утворена маркером. Цим забезпечується задана ширина стикового міжряддя.

Маркер складається з кронштейна з привареним стояком і тру­би з диском на кінці. Кронштейн вставлений в основний брус рами сівалки з торців і закріплений гвинтами. Для зручності встановлен­ня маркерів на потрібний виліт до верхньої площини труби прива­рено шість планок. На стояках кронштейна є замки для фіксації маркерів у транспортному положенні.

Опускають і піднімають маркери гідрофікованим механізмом, яким керують з кабіни трактора. Механізм складається з гідро­циліндра і важеля на вушках, розміщених у замку рами. Гідро­циліндр з’єднаний з гідросистемою трактора за допомогою рукавів високого тиску. За один хід штока гідроциліндра відбувається підняття одного й опускання іншого маркера з диском.

Залежно від обраної схеми сівби вильоти маркерів регулюють зміною довжини вильоту кронштейнів та осі з диском.

Для перевірки довжини канатів обидва маркери опускають на ґрунт, переводять важіль у крайнє ліве положення, натягують канат лівого маркера і закріплюють його притискачем. Перевіряють також довжину каната правого маркера. Канати мають бути добре натягнутими, без провисання.

Для надання стійкості сівалці, що від’єднана від трактора, на пе­редньому брусі рами встановлені дві підставки.

На замовлення споживача сівалку комплектують пристроєм для рядкової сівби дрібного насіння лікарських рослин і тютюну або пристроєм для сівби дрібного насіння з комплектом наральникових сошників.