Урок 1. Загальні відомості про штрихові коди. обладнання для роботи з штриховим кодом.

Сучасні методи організації виробничих процесів передбачають максимальну автоматизацію обліку та контролю. Введення даних вручну з клавіатури забирає багато часу, крім того, існує велика ймовірність введення помилкових даних. Вирішити проблеми, пов'язані з ручним вводом даних допомагають штрихові коди.

Штриховий код являє собою послідовність штрихів та проміжків визначеного розміру, за допомогою яких кодуються цифри, букви та інші символи. Кожна цифра або буква в штриховому коді відображається комбінацією штрихів та проміжків за чітко визначеними правилами. Закодовану в штриховому коді інформацію можна автоматично зчитати за допомогою спеціальних пристроїв – сканерів штрихового коду. Під час зчитування сканер вимірює світло, відбите від темних та світлих ділянок штрихового коду.

У незрозумілих людському оку малюнках зашифрована цілком зрозуміла для комп’ютерів інформація. Вона зчитується сканером і «перетворюється» в країну походження (виробника чи продавця) продукції, завод-виробник, код товару, та ще й перевіряється на правильність зчитування штрих-коду. Штриховий код - чудовий винахід, що дає необхідну інформацію про кожен товар як професіоналам, так і споживачам.

            Споживчий ринок товарів і послуг є найбільшою сферою високорентабельного використання технологій штрихового кодування.

У світі нині існує і використовується багато різних систем штрихового кодування, які умовно можна розподілити на:

–                системи, що використовуються в торгівлі;

–                системи, що використовуються в інших видах діяльності людини. 

Системи, що застосовуються  в торгівлі, використовуються тільки для ідентифікації товарів. 

Історично склалося так, що в торгівлі найбільш часто використовується код EAN / UPC. Спочатку була розроблена американська система UPC, що містить в собі для кодування товару 12 цифр, і вона знайшла таку популярність, що на неї звернули увагу і Європейські країни. На жаль, весь діапазон чисел був зайнятий для кодування товарів США і Канади. Перед розробниками європейського кодування EAN-13 встала серйозна задача розширити діапазон кодів і зробити незалежну від США систему реєстрації, забезпечивши максимальну сумісність з кодуванням UPC. В результаті  був знайдений спосіб кодування 13-ої цифри, першої за рахунком (вона зазвичай вказується арабською цифрою зліва від штрих-коду) за допомогою 12 цифрових шаблонів, так само як і в UPC. При цьому в кодуванні EAN-13 вдалося зберегти сумісність, а UPC став підмножиною кодування EAN-13 з першою цифрою 0. Таким чином: кодування EAN-13 змогло стати незалежною. Для європейського товару не потрібно було вводити додаткових полів, а кодування американського товару не вимагала ніяких змін.

Залежно від застосування існує три групи товарних кодів EAN:

–                міжнародні; – національні; – локальні.

Особливістю системи штрих-кодування EAN є можливість співпраці з величезною кількістю країн світу, на сьогоднішній день, в цю міжнародну асоціацію вступило понад 100 держав і сотні тисяч підприємств.