Урок 1. Загальні відомості про штрихові коди. обладнання для роботи з штриховим кодом.

Штриховий код наносять або безпосередньо на упаковку товару за допомогою типографій, або ж друкуючи на наклейках, після чого розклеюють останні на продукцію. 

Важливо яким кольором друкувати штрих-код. Річ у тому, що сканер розпізнає тільки темні, холодні кольори. Теплі – червоні, жовті кольори сканер не сприймає. Крім того, штрих-код повинен бути контрастним.

Рекомендовані комбінації кольорів штрихів і фону

Етикетка, на яку наноситься код, має бути із непрозорого матеріалу, щоб стороннє зображення не заважало зчитуванню коду.

Папір-основа, на якому друкується штрих-код, повинен забезпечувати чіткість друку, контрастність, не викликати розмивання країв штрихів.

Нанесення штрих кодових символів у місцях виготовлення товару практично не збільшує ні вартості товару, ні часу на його виробництво. Проведення такої роботи в торгових підприємствах вимагає досить великих трудовитрат. Тому в більшості країн світу відповідальність за наявність штрихового коду на товарах несе виробник товару.

Для створення штрихових кодів, етикеток, ярликів зі штрих-кодовими символами розроблені спеціальні програми, які автоматично формують штриховий код.

Спеціальні термо – і терм трансферні принтери наносять зображення штрихового коду на проміжну етикетку, що має клейову основу. Спектр принтерів, якими комплектуються комп'ютери, досить широкий і дозволяє виготовляти етикетки і ярлики на будь-яких носіях: на клейовій основі — для наклеювання на упаковку продукції; на звичайному папері, картоні, напівкартонні, кольорових ярликах для вкладання або навішування на вироби. Виготовлення етикеток на принтері дозволяє своєчасно вносити необхідні зміни в їх зміст, а значить, зникає необхідність мати запаси етикеток, виготовлених друкарським способом. Тим більше, що інформація, нанесена на етикетки, може швидко застарівати.

Вимоги торговельних організацій і споживачів щодо наявності штрих-кодів на продукції привели до того, що штрих-коди стали об'єктами фальсифікації. Тому і фахівцям, і споживачам необхідно навчитися розпізнавати цей вид інформаційної фальсифікації, тим більше, що вона викликає інші види фальсифікації (асортиментну, якісну тощо).

Ознаки,      за       якими         можна        відрізнити справжні штрих-коди         від фальсифікованих:

– розміри штрих-коду (мінімальні — 21,30 мм, максимальні — 52, 74,6 мм);

– кольорове виконання окремих елементів штрих-коду: колір штрихів — чорний, синій, темно-зелений, темно-коричневий, колір пробілів — білий, жовтий, оранжевий, світло-коричневий. Для штрихів не допускається використання будь-яких відтінків червоного і жовтого кольорів тому, що вони не сприймаються сканерами;

– місце розташування штрих-коду: задня стінка пакування в правому нижньому куту, на відстані не менше 20 мм від країв. Допускається розташування на боковій стінці пакування в нижньому правому куту. На м'яких пакованих вибирають місце, де штрихи будуть паралельні дну пакування;

– штриховий код не повинен розташовуватися там, де є інші елементи маркування (малюнок, текст, перфорація тощо);

– на пакування повинен наноситися тільки один штриховий код. Нанесення двох штрих-кодів (EAN і UPC) допускається тільки тоді, якщо товаровиробник зареєстрував товар у двох Асоціаціях. У цьому випадку коди наносяться на протилежні кінці пакування.

Використання штрихових кодів дозволяє захистити інформацію від навмисного її перекручування або неправомірного використання.

Захист інформації необхідний тому, що навіть в локальних інформаційних мережах і системах можуть існувати потоки інформації, які вимагають підвищеного захисту. В цьому випадку необхідно використовувати певну комбінацію методів і засобів її захисту.