1. Картоплесаджалки.

Бульби картоплі перед садінням необхідно розсортувати на фракції масою 30...50, 50...80, 80...100 г і висаджувати кожну фракцію окремо. Бульби масою понад 100 г ріжуть навпіл або застосовують змінні ложечки для їх висаджування. Різані бульби повинні бути сухими. Виростки яровизованих бульб не повинні перевищувати 20 мм.

Картоплесаджалки садять яровизовані або неяровизовані бульби картоплі рядковим способом з міжряддями 60 і 70 см з одночасним внесенням у рядки мінеральних добрив.

Робочими органами картоплесаджалок є садильні апарати, сошники і загортачі борозен. Садильні апарати (рис. 11.1) поділяють на дискові й елеваторні.

Дисково-ложечковий садильний апарат (див. рис. 11.1, а) складається з диска 1, на якому з одного боку закріплено ложечки 2, а з другого – проти кожної ложечки – підпружинені затискачі 4, виготовлені у вигляді двоплечого важеля, один кінець якого має форму круглого пальця, а інший – відвідний важіль (хвостовик) 6. Під дією пружини 5 палець притискується до ложечок. Пальці відводяться від ложечок, коли важіль 6 затискача набігає на шину-копір, яка змонтована на рамі з боку розміщення затискачів, поряд з диском, жорстко закріпленим на привідному валу.                                   



Рис. 11.1. Садильні апарати картоплесаджалок:

а – дисково-ложечковий; б – ланцюгово-ложечковий; 1 – диск; 2 і 7 – ложечки; 3 – кронштейн; 4 – затискач; 5 – пружина; 6 – важіль; 8 – подільник; 9 – рухомий скатний лоток; 10 – живильний ківш; 11 – кожух.

 

Ланцюгово-ложечковий садильний апарат (рис. 11.1, б) – це нескінченний втулково-роликовий ланцюг, на якому в шаховому порядку з певним кроком закріплено ложечки. Ланцюг з ложечками переміщується через живильний ківш і ложечки 7 захоплюють бульби, які переміщуються ланцюгом до сошника. Зайві бульби пластинчасті пружини скидають назад у живильний ківш.


Сошники картоплесаджалок мають переважно гострий кут входження в ґрунт. Вони виконані у вигляді порожнистого корпусу 4 (рис. 11.2) із змінним  носком 11. Унизу з обох боків закріплено полички 6, а всередині – похилий щиток для спрямування мінеральних добрив на дно борозни. Корпус кріпиться до кронштейна трьома болтами.  


Рис. 11.2. Сошник картоплесаджалок:

1 – тяги паралелограмної підвіски; 2 – замок-фіксатор; 3 – копіювальне колесо; 4 – корпус сошника; 5 – лоток тукона-прямний; 6 – поличка; 7 – копір-камене-відбивач; 8 – гайка обмежувача опускан-ня сошника; 9 – упорний болт; 10 – упор; 11 – носок сошника.

 

Сошник приєднаний до рами за допомогою паралелограмної підвіски 1, верхня тяга якої має стяжну гайку для регулювання кута входження сошника у ґрунт, а до її нижньої тяги приварений упор 10. Для регулювання нижнього граничного похилу підвіски сошника до кронштейна приварено гайку 8 з болтом 9. У передній частині сошника на вилці закріплено копіювальне колесо 3. Його можна повертати відносно кронштейна сошника під час регулювання глибини ходу.

На картоплесаджалках, призначених для роботи на засмічених камінням полях, установлюють корпуси сошників із копірами-каменевідбивачами 7.

Під час встановлення сошника на рамі картоплесаджалки необхідно забезпечити зазор між його задньою стінкою та дном борозни в межах 35–45 мм. При цьому упор 10 повинен торкатися упорного болта 9 за різниці зазору А = 200 мм. Регулюючи верхню тягу 1, змінюють кут входження сошника в ґрунт.


Для загортання борозен під час садіння картоплі застосовують сферичні диски й борінки (рис. 11.3). Вони складаються з рами 8, двох півосей 6, сферичних дисків 1, штанги 3 з пружиною 2 і борінки 4. Півосі мають косинки 7 з отворами для регулювання кута атаки дисків. У передній частині борінки є планка 5 з отворами для регулювання глибини ходу. Натискна штанга 3 має отвори для регулювання зусилля пружини 2. Борознозагортальні робочі органи забезпечують гребеневе і безгребеневе загортання борозен із висадженими бульбами.

Картоплесаджалка напівначіпна чотирирядна КСМ-4 призначена для безгребеневого та гребеневого рядкового садіння непророщених бульб картоплі з міжряддям 70 см з одночасним внесенням у борозенки окремо від бульб мінеральних добрив. Вона має основний 7 (рис. 11.4) і завантажувальний 9 бункери, живильні ковші 8, садильні 4 та туковисівні 3 апарати, сошники 14, закріплені на рамі 2 з причепом 1, яка спирається на опорні 6 металеві та ходові 11 колеса з пневматичними шинами. Картоплесаджалка обладнана борознозагортальними дисками 13, розпушувачами 10, маркерами 5 і 6, стабілізатором 12, гідросистемою з виносними гідроциліндрами, електрозвуковою сингалізацією. Садильні, туковисівні апарати та інші робочі органи приводяться в рух від ВВП трактора через механізм приводу 15, який містить ведучу і проміжну карданні передачі, конічний редуктор, контрпривід, зубчасті та ланцюгові передачі.

 

Рис. 11.4. Картоплесаджалка КСМ-4:

1 – причіпний пристрій; 2 – рама; 3 – туковисівні апарати; 4 – садильний апарат; 5 і 6 – маркери; 7 – основний бункер; 8 – живильний ківш; 9 – завантажувальний бункер; 10 – розпушувач; 11 – ходове колесо; 12 – стабілізатор; 13 – дисковий загортач; 14 – сошник; 15 – механізм приводу; 16 – опорне колесо.

 Працює картоплесаджалка так. Заїжджають агрегатом у загінку і опускають завантажувальний бункер на землю. Потім самоскидом (причепом), завантаженим бульбами, під’їжджають до задньої стінки бункера, піднімають кузов, і бульби зсипаються в завантажувальний бункер. Після його заповнення самоскид опускає кузов і від'їжджає, а завантажувальний бункер піднімають у робоче положення гідросистемою трактора для заповнення основного бункера.

У туковисівні апарати вручну чи транспортно-завантажувальними засобами завантажують мінеральні добрива.

Опускають один із маркерів і починають рух агрегату, одночасно включаючи ВВП трактора. Бульби з основного бункера 7 крізь вікно самопливом та під  дією струшувача надходять до живильного ковша 8. Зворушувач і шнек живильного механізму подають бульби до ложечок садильних апаратів 4. У кожному живильному ковші бульби розділяються розподільником на два потоки. Під час обертання дисків садильних апаратів ложечки захоплюють бульби. Після виходу ложечок із шару бульб живильного ковша бульба, що знаходиться у ложечці, утримується затискачем і переноситься в зону сошника. Тут під дією шини-копіра   затискач відходить від ложечки і звільняє бульбу, яка випадає в борозенку через внутрішню порожнину сошника 14. Зона розсівання бульб під час скидання їх у борозенку обмежується щитком-відбивачем. У цей час із туковисівного апарата добрива через тукопровід та напрямник у передній частині корпусу сошника надходять у борозенку і за допомогою поличок присипаються шаром ґрунту, на який потім укладаються бульби. Закриваються борозенки з бульбами ґрунтом за допомогою дисків 13 (при гребеневому загортанні) або дисками та борінками (при безгребеневому загортанні). Ущільнений колесами шар ґрунту підпушується розпушувачами 10. Прямолінійність руху саджалки забезпечують стабілізатори 12.

Підготовка до роботи картоплесаджалки КСМ-4 (СН-4Б) розпочинається з перевірки технічного стану так само, як і сівалок. Особливу увагу звертають на надійність кріплення всіх складальних одиниць саджалки. Залежно від того, з яким трактором агрегатують картоплесаджалку, вибирають відповідний привід.

При агрегатуванні саджалки з колісними тракторами класу 1,4, привід здійснюється від синхронного ВВП, на вихідному кінці вала редуктора встановлюють зірочку з 16 зубцями. Агрегатуючи саджалку з гусеничними тракторами класу 3 (ДТ-75 або ДТ-75М), які не мають синхронного ВВП, на вивідному валу редуктора встановлюють зірочку з 12 зубцями.

Далі картоплесаджалку на норму садіння картоплі регулюють так. Якщо органи саджалки приводяться в рух від синхронного ВВП трактора і задано норму садіння бульб на 1 га, тис. шт., то для вибору змінної зірочки на трансмісійному валу користуються номограмою (дод. Ж, рис. Ж.1, а). Максимально допустима швидкість руху агрегату не повинна перевищувати вказаної на шкалі номограми: при встановленні основних ложечок – на верхній, при встановленні великих – на нижній. Наприклад, для забезпечення норми садіння 68 тис. бульб на 1 га установлюють на трансмісійному валу змінну зірочку z=20. Робоча швидкість агрегату не повинна перевищувати при встановленні основних ложечок 2,08 м/с (точка А), а великих ложечок – 1,66 м/с (точка Б).

Коли робочі органи приводяться в рух від незалежного ВВП трактора, тоді для вибору змінної зірочки на трансмісійному валу користуються номограмою (дод. Ж, рис. Ж.1, б). Наприклад, щоб забезпечити норму садіння 63 тис. бульб на один гектар за швидкості агрегату 2,22 м/с, треба встановити змінну зірочку z=22 (точка В).

Враховуючи, що робочі швидкості завжди відрізняються від наведених у технічних характеристиках тракторів, остаточно норму садіння перевіряють під час роботи картоплесаджалки.

Для перевірки норми висаджування бульб піднімають сферичні диски секцій і проїжджають на встановленій робочій швидкості 16...17 м. Після цього підраховують число бульб у кожній борозні на довжині 14,3 м (при ширині міжряддя 70 см). Перемноживши число бульб у кожній борозні на 1000, отримують кількість бульб на 1 га. Якщо фактична норма відрізняється від заданої, здійснюють повторне регулювання.

Глибину ходу сошників регулюють підніманням чи опусканням копіювального колеса секції. Глибину загортання бульб і форму гребенів установлюють поворотом косинок півосей сферичних дисків та зміною натягу пружин натискних штанг.

Розсадосадильні машини призначені для садіння розсади овочевих (капусти, помідорів та ін.) та ефіроолійних культур, тютюну, суниць у горщечках або без них широкорядним і стрічковим способами, а також сіянців, живців дичок плодоягідних культур з міжряддями 60, 70, 50 + 70, 50 + 90 см та одночасним прокладанням вологоутримувальної плівки або без неї.

Використовують шести- і дев’ятирядкові розсадосадильні машини.

Перед садінням розсаду необхідно розсортувати. Для машинного садіння треба відібрати одинакові за розміром, з прямим стеблом, незів’ялі рослини. Наприклад, розсада капусти повинна мати висоту 12...15 см і 5...6 листочків, розсада помідорів – висоту 20...25 см і 8...10 листочків. Рослини висаджують вертикально, не підгинаючи їх коренів, на задану глибину (5...15 см). При садінні розсади у  горщечках їх загортають так, щоб верхні краї горщечків були нижче поверхні ґрунту на 2...4 см. Висаджені рослини поливають з розрахунку 0,4...0,6 л води на рослину. При рядковому садінні з кроком до 35 см рекомендується застосовувати суцільне поливання, при більшому кроці – порційне.


Основними складальними одиницями і механізмами розсадосадильної машини СКН-6А є рама, опорно-привідні колеса 14 (рис. 11.5), шість садильних   секцій, водополивна система (заправний рукав 1, резервуар 2, трубопровід 15 та дозуваль-ний пристрій), стелажі 3 для ящиків з розсадою, механізм передач 4, тент 6 та маркери 5.

Кожна садильна секція має раму, на якій змонтований полозоподібний сошник 12, садильний диск 13 з розсадотримачами 9, праве і ліве лекала, прикочувальні котки 11, дозувальний пристрій, переднє 7 і заднє 10 сидіння та полиці 8 для розсади.

Дискові садильні апарати (рис. 11.6) можуть бути з пластинчастими розсадотримачами важільного типу і з поворотною рухомою пластиною.


Розсадотримач 2 (див. рис. 11.6, а) – це двоплечий важіль, на один кінець якого натягнуті гумові кільця 7, а на другий вільно надітий ролик 6. Розсадотримач має виріз для осі 5, кронштейна 3. Пружина 4 притискує двоплечий важіль до диска 1, а прутковий розкривач відводить робочий кінець розсадотримача від диска.

Розсадотримач з поворотною рухомою пластиною (див. рис. 11.6, б) містить  коробчастий стояк з нерухомою пластиною 14, рухому пластину 12 з гумовою губчастою накладкою 15, колінчастий стрижень 11 з пружиною 10. На колінчастий кінець стрижня надітий ролик 9 з фенопласту або гуми. Кінець стрижня з’єднаний з пластиною 12. Під час обертання садильного диска 8 ролик 9 набігає на лекало, закріплене на рамі секції, і повертає стрижень з рухомою пластиною, яка притискується до нерухомої пластини стояка, внаслідок чого розсадотримач закривається. Для садіння розсади в горщечках на верхній частині розсадотримача над пластинами закріплюють спеціальну вилку 13, щоб утримати горщечок під час обертання садильного диска. На садильному диску 8 є отвори для кріплення 2, 4, 6, 8 або 12 тримачів. Встановлюють розсадотримачі з обох боків диска.


Сошник секції розсадосадильних машин кілеподібний. Він складається з двох боковин 2 (рис. 11.7, а), які в передній частині сходяться, утворюючи кіль 1, що нарізує в ґрунті борозенки для садіння рослин. Для спрямування води від дозувального пристрою під корені рослин усередині сошника є напрямні схили. 


Рис. 11.7. Сошник і загортачі розсадосадильних машин:

а – кілеподібний сошник розсадосадильної машини; б – прикочувальні (ущільнювальні) котки; г – борозноріз; 1 – кіль; 2 – боковина; 3 – кронштейн; 4 – коток; 5 – вісь; 6 – полиця; 7 – диск; 8 – підвіска; 9 – пружина.

 

Прикочувальні котки 4 (див. рис. 11.7, б) призначені для загортання борозенок і ущільнення ґрунту біля рослин. Кожна секція має по два котки, встановлені на осях 5, які закріплені на рамі, під кутом до горизонту та між собою. Таке розміщення котків забезпечує добре затиснення кореневої системи рослин у ґрунті. Для очищення ґрунту з обода котка біля нього закріплений на кронштейні чистик.

Борознорізи (див. рис. 11.7, в) призначені для нарізування поливних борозен одночасно із садінням розсади. Робоча секція складається зі сферичного диска 7, полиці 6, підвіски 8, пружини 9 і стояка. Диск установлений на осі з кутом атаки 27°. Під час руху машини диск 7, обертаючись, утворює поливну борозну, полиця 6 видаляє ґрунт із борозни і ущільнює її стінку. Пружина 9 притискує диск до ґрунту і є запобіжною. У разі наїзду на перешкоду диск піднімається, а від зусилля пружини – опускається.

Водоналивна система машини складається з двох баків, які кріпляться до трактора за допомогою спеціальних кронштейнів, стояків і поперечних стяжок, гумових шлангів, водозабірного шланга з трійником та фільтром, трубопроводів і дозувального пристрою.

Дозувальний пристрій забезпечує порційну подачу води в сошник. Складається він з алюмінієвого корпусу, до якого прикріплені вхідний та вихідний патрубок. Всередині корпусу на осі змонтована заслінка. Вісь приводиться в рух від роликів диска, закріпленого на маточині садильного апарата. При обертанні диска ролики почергово відхиляють двоплечий важіль, який через тягу і коліно осі відкриває заслінку дозувального пристрою. Закривається заслінка після сходження ролика з важеля під дією пружини, що закріплена на тязі. Регулюють кількість води в одній порції зміною довжини тяги. Для суцільного поливу двоплечий важіль виводять із зони дії ролика і жорстко закріпляють у цьому положенні.

Механізм передач складається з ланцюгових передач, трансмісійного і роздавального валів, коробки передач. Він забезпечує передачу руху від опорно-привідних коліс до садильних дисків. Працює розсадосадильна машина так. При переміщенні машини в робочому положенні садильні диски обертаються, а сошники садильних секцій утворюють у ґрунті борозенки. Садильниці беруть розсаду із столиків і вкладають у розкриті розсадотримачі коренем до себе. Садильниця, що сидить на передньому сидінні, вкладає розсаду в правий розсадотримач, а та, що сидить на задньому, – у лівий, тримаючи її до того часу, поки розсадотримач не закриється. Закривається він тоді, коли ролик набігає на лекало. Затиснена розсада тримачем переноситься в нижнє положення в борозенку, утворену сошником. У цьому положенні, коли розсада має нульову швидкість відносно поверхні поля і ролик сходить з лекала, розсадотримач під дією пружини розкривається. Розсада встановлюється в борозенку, де її корені присипаються ґрунтом та обтискаються прикочувальними котками. Одночасно з цим під корені  розсади  із порожнини сошника надходить вода, що подається туди дозувальним пристроєм із баків. У дію дозувальний пристрій приводиться від роликів, що встановлені на диску водополивної системи. Якщо крок садіння менше 35см, вода подається безперервно. Роботу машини коригують дві-три особи, які ідуть за нею та за потребою підправляють і підсаджують розсаду.

Основні технічні регулювання розсадосадильної машини. Крок садіння розсади залежить від кількості розсадотримачів на садильних дисках, передаточного відношення та зірочки на трансмісійному валу. Глибину ходу сошників встановлюють переміщенням сошників відносно рами садильних секцій по вертикалі, для чого на планках кріплення сошників є по п’ять отворів.

Закриття й відкриття розсадотримачів регулюють переміщенням лекал у пазах тримачів. При порційному поливі подачу води регулюють перестановкою по колу диска з роликами відносно маточини садильного диска. Кількість води, що виливається під корені розсади, встановлюють переміщенням тяги дозувального пристрою і важеля з віссю у поздовжніх пазах рами садильних секцій. Якщо полив суцільний, кількість води регулюють рукоятками індивідуальних кранів.

Прикочувальні котки встановлюють по висоті відносно рами садильної секції, а також регулюють відстань між внутрішніми кромками котків.

Підготовка розсадосадильної машини до роботи включає перевірку технічного стану її, налагоджування садильних секцій на задані умови роботи та підготовку трактора для з’єднання з машиною.

Під час перевірки технічного стану розсадосадильної машини особливу увагу приділяють стану садильних апаратів. Садильні диски повинні обертатися так, щоб рослини при садінні проходили посередині сотника і не було осьового та радіального биття. Дивляться, щоб прикочувальні котки розміщувалися симетрично відносно осі симетрії садильної секції, а відстань між їх внутрішніми кромками при садінні безгорщечкової розсади була близько 40 мм і 70–90 мм під час садіння розсади в торфоперегнійних горщечках. Перевіряють герметичність  водополивної системи.

Налагоджування садильних секцій на задані умови роботи передбачає розставляння секцій на задані міжряддя, густоту та глибину садіння розсади.

Розставляти секції на задані міжряддя починають із середніх. При ширині міжрядь 60, 70 і 50 + 90 см на машині встановлюють шість садильних апаратів, а при міжряддях 80, 90 та 60 + 120 см – чотири апарати.

Густоту садіння визначають кроком садіння, відстанню між рослинами в рядку, яка залежить від передавального відношення від ходових коліс до садильних апаратів та від числа розсадотримачів на садильних дисках.