Л3. Вміння виконувати волого-теплову обробку
10. Призначення волого – теплової обробки та її сутність. Режими ВТО
Волого-тпеплове оброблепня швейного виробу (ВТО) - оброблення деталі або виробу за допомогою спеціального обладнання з використанням вологи, тепла й тиску.
Волого-теплове оброблення необхідне для надання деталям одягу та готовим виробам потрібноїформи та товарного вигляду. Під час ВТО матеріал слід зволожити, нагріти, здійснити необхідну деформацію, підсушити та охолодити.
Тому результати оброблення визначаються такими факторами:
- вологість матеріалу;
- температура нагрівання;
- тиск;
- тривалість оброблення;
- сушіння.
У швейній промисловості застосовуються три види волого-теплового оброблення:
-прасування;
- пресування;
- відпарювання.
Прасуваппям називаеться ВТО, при якому робоча частина прасувальної поверхні послідовно пересувається по зволоженому напівфабрикату із тиском до 14700 Па.
Під час пресувння здійснюється пропарювання напівфабрикату, створюється певний тиск подушок пресу, відводиться волога. Тривалість пресування - до 60 секунд.
Під час відпарювання з волокон знімається напруження, надане попередніми операціями, видаляється місцевий блиск. Відпарювання здійснюється за допомогою струменя пару, який подається до виробу.
Для зручності та підвищення якості волого-теплового оброблення застосовують колодки, пульверизатори та пропрасувачі.
Організація робочого місця для ВОТ
1. Стіл, спеціально обладнаний з обтягнутимсукном на поверхні.
2. Світильник місцевого освітлення.
3. Кронштейн для підтримування шнура праски
4. Вимикач електричної праски.
5. Пульверизатор це пристосування для зволоження напівфабрикату розпиленим струменем води.
6. Підставка для праски з азбестовою прокладкою (розташовується справа від працюючого).
7. Гумовий килимок.
8. Пропрасувач - це шматок тканини з термостійкого волокна (бавовни, льону, тефлону), який застосовують для попередження поверхні деталі від обпалення та утворення полиску.
Різновиди обладнання для волого – теплової обробки
Праски. Бувають легкі, середні, тяжкі з масою від 2,5 до 6 кг. В залежності від способу нагрівання розрізняють праски: електричні, парові, електрокарові, пароелектричні. Температура нагріву підошви праски 100 – 240○ С | |
Колодки. Для поліпшення якості оброблених виробів, а також для полегшення виконання ВТР (волого – теплових робіт), застосовують різноманітні колодки | |
Преси. Для ВТО виробів широко застосовуються преси. Преси покращують якість виробів і полегшують працю, значно підвищують її продуктивність. Робочими частинами пресів є верхні та нижні подушки різної форми і розмірів. Подушки пресів можуть бути з паровим або електричним нагріванням | |
Пароповітряний манекен. Застосовують для припраування й відпарювання готових плечових швейних виробів. Виріб, одягнений на манекен, піддається послідовному впливу пару і гарячого повітря, у результаті чого всі нерівності тканини розправляються і виріб просушується. |
Технолопя виконання клейових з'еднань
Склеювання здiйснюють iз застосуванням обладнання для волого-теплового оброблення – прасокта пресів.
Дублювання - з'єднування поверхнями двох чи більше деталей зварюванням або клеєм.
Фронтальне дублювання - з'єднання основних великогабаритних деталей костюмно-пальтового асортименту (в основному пілочок) з термоклейовими прокладками по всій поверхні або їїчастинi.
Операція «дублювання деталі клейовою прокладкою» передбачае послідовне виконання таких прийомів:
- укладання основних деталей лицьовим боком униз;
- укладання на них клейових прокладок клейовим покриттям униз;
- склеювання;
- охолодження;
- знімання оброблених деталей.
При укладанні деталей прокладки зрізи прокладки повинні розташовуватись на 0,2...0,7 см відзрізів основної деталї та потрапляти під лінії швів, які будуть виконані в подальшому (з'єднувальних, крайових тощо).
Дублювання спинки Локальне (часткове) | Дублювання пілочки (Фронтальное) |
Оцінка якості клейових з'єднань
Перед дублюванням деталей виробу слід виконати дублювання контрольного зразка, оцінити його якість за зовнішнім виглядом та міцністю з'єднання. За зовнішнім виглядом оцінюють відсутність клею та місцевого полиску з лицьового та виворітного боків виробу, рівномірність з'єднання, відсутність відшарувань, перекосів, заломів, деформацїї деталей.
При недотриманні рекомендованих режимів дублювання, а також неправильному доборі клейових матеріалів можлива поява на виробі таких дефектів:
проходження клею на лицьовий бік деталі;
зміна зовнішнього вигляду основного матеріалу – за кольором, фактурою, об'ємністю;
відшарування термоклейового прокладного матеріалу від основного матеріалу;
нерівномірна міцність клейового з'єднання через нерівномірне притискання або температуру пресувальної поверхні, або нерівне клейове покриття на прокладці;
зміна лінійних poзмірів деталі;
наявність «пухирів» в місцях відшарування прокладки;
низька міцність клейового з'єднання внаслдок недотримання режимів дублювання або неправильного добору матеріалів пакету;
місцевий полиск;
наявність заломів, перекосів.
Деякі дефекти усуваються частково або цілком пропарюванням або повторним дублюванням.