Л «Загальні вимоги з безпеки праці до монтажника санітарно-технічних систем і устаткування»

Герметичність – умова надійного функціонування водопровідної системи. Тому після закінчення основних монтажних робіт здійснюють випробування трубопроводів.

Від гідравлічних випробувань НЕ можна відмовлятися, якщо вся водопровідна система (або її частина) має бути закритою. Місця протікання, знайдені після закінчення будівельних робіт, визначити точно дуже складно. А усунути їх можна лише руйнуванням фрагментів раніше виконаних стін або підлог.

Позитивний результат випробувань свідчить про те, що водопровідна система виконана належним чином та складається з якісних матеріалів. Це має бути документально підтверджено актом, підписаним установником системи, представником замовника та представником будівельної організації.

Випробування тиском кожної водопровідної системи слід проводити з урахуванням вимог виробника труб, викладених, наприклад, в інструкції з монтажу системи. Якщо таких інструкцій немає, зверніться до виробника з проханням їх надати. Зазвичай виробники труб висувають жорсткіші вимоги до перевірки водопровідних систем, ніж чинні нормативи.

Великі водопровідні системи найкраще перевіряти частинами, наприклад тільки горизонтальні ділянки, тільки стояки, окремо поверхами тощо. Таким чином випробування проводити набагато простіше. Якщо водопровідну систему роблять у підлозі, варто провести випробування після укладання труб, але до укладання чистового оздоблення, щоб перевірити, чи не були пошкоджені труби під час будівельних робіт.

Перед початком випробувань слід від'єднати від водопровідної системи все обладнання, яке може працювати тільки під нижчим тиском, щоб воно не зазнало руйнування під час випробувань або не було порушене його проведення. Після монтажу обладнання випробування під тиском не провадяться.

Для контролю тиску слід приєднати манометр із точністю відліку 0,01 МПа у найнижчій точці водопровідної системи. Підготовлену до проведення випробувань тиском систему слід наповнити водою та повністю видалити з неї повітря. Якщо є доступ до водопровідної води, можна підключити її безпосередньо до системи і провести випробування на рівні тиску в мережі. Максимальний робочий тиск у водопровідній системі не має перевищувати 6 атм (0,6 МПа). Пробний тиск, тобто створюваний у системі під час випробувань, має бути у півтора рази вищим за робочий. Однак, його значення не може бути вищим, ніж максимально допустимий тиск для окремих елементів водопровідної системи, що випробовуються. За необхідності тиск підвищують за допомогою спеціального ручного насоса.

Внутрішні системи водопроводу випробують тиском, що дорівнює робочому плюс 0,5 МПа, але не більше 1 МПа. Перед початком випробування з найвищих точок системи видаляють повітря. Тривалість гідравлічного випробування становить 10 хв. Система вважається такою, що витримала випробування, якщо протягом зазначеного часу падіння тиску не перевищить 0,05 МПа.

Трубопроводи, які прокладають у борознах та каналах («приховані роботи»), піддають гідравлічним випробуванням до закриття останніх. Результати проведених випробувань оформлюють актом (Додаток Д, Додаток Г за ДБН В.2.5-64:2012) за участі представника замовника. Внутрішні каналізаційні трубопроводи та водостоки також випробовують до підключення приладів. Стояки по черзі заповнюють водою на висоту поверху (згори донизу).