Урок 3. Наслідки конфліктів

   До негативних, дисфункціональних наслідків конфлікту належать невдоволеність людей спільною справою, відхід від вирішення назрілих проблем, наростання ворожості в міжособистісних і міжгрупових відносинах, послаблення згуртованості колективу і т. п.

   Соціальний деструктивний вплив конфлікту виявляється на різних рівнях соціальної системи і виражається в конкретних наслідках.

   При розв’язанні конфлікту може бути використано насильницькі методи, у результаті чого можливі великі людські жертви й матеріальні втрати. Крім безпосередніх учасників, у конфлікті можуть постраждати й ті, хто їх оточує.

• Конфлікт може привести сторони протиборства (суспіль­ство, соціальну групу, індивіда) у стан дестабілізації і дезорганізації.
• Конфлікт може призвести до уповільнення темпів соціального, економічного, політичного й духовного розвитку суспільства. Більше того, він може викликати стагнацію та кризу суспіль­ного розвитку, зародження диктаторських і тоталітарних режимів.
• Конфлікт може сприяти дезінтеграцї суспільства, руйнуванню соціальних комунікацій і соціокультурному відчуженню соціальних утворень усередині суспільної системи.
• Конфлікт може супроводжуватися наростанням у суспіль-
• стві настроїв песимізму й нехтуванням звичаїв.
• Конфлікт може викликати нові, більш деструктивні конфлікти.
• Конфлікт часто призводить до зниження рівня організації системи, зниження дисципліни і, як наслідок, до зниження ефективності діяльності.

   Деструктивний вплив конфлікту на особистісному рівні виражається в наступних наслідках:

• негативний вплив на соціально-психологічний клімат у групі: з’являються ознаки негативного психічного стану (почуття пригніченості, песимізму й тривоги), що призводять людину до стану стресу;
• розчарування у своїх можливостях і здібностях, деінтенсифікація особи;
• виникнення почуття невпевненості в собі, втрата колишньої мотивації, руйнування наявних ціннісних орієнтацій та образів поведінки. У гіршому випадку наслідком конфлікту може стати й розчарування, втрата віри в колишні ідеали, що породжує девіант­ну поведінку і, як крайній випадок, — суїцид;
• негативне оцінювання людиною своїх партнерів за спільною діяльністю, розчарування у своїх колегах і недавніх друзях;
• реакція людини на конфлікт через захисні механізми, що проявляються у різних формах поганої поведінки:
• відступ — мовчання, відсутність захопленості, відокремлення індивіда від групи;
• інформація, що лякає — критиканство, лайки, демонстрація своєї переваги над іншими членами групи;
• твердий формалізм — формальна ввічливість, буквоїдство, установлення твердих норм і принципів поведінки в групі, спостереження за іншими;
• перетворення всього на жарт;
• розмови на сторонні теми замість ділового обговорення проблем;
• постійний пошук винних, самобичування чи обвинувачення в усіх бідах членів колективу.

   Такі основні наслідки конфлікту, що взаємозалежні між собою та носять конкретний і відносний характер.